Страсна седмиця або Страсний тиждень - шість днів Великого посту перед Великоднем, присвячені спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа, Його стражданням на хресті, смерті й похованню.

У ці дні Церква закликає до переосмислення свого життя, до глибокої молитви, смирення та каяття, уникнення веселощів та сварок.

Речник Української Православної Церкви Київського Патріархату єпископ Євстратій (Зоря) напередодні Великодня розповів УНІАН про те, як має провести цей святий тиждень кожен християнин.

У ЦІ ДНІ КОЖЕН ДЕНЬ НАПОВНЕНИЙ СКОРБОТОЮ

- Перші три дні Страсної седмиці – це дні, коли у храмах востаннє у цьому році звершується Літургія Ранішеосвячених Дарів. Це є час, коли є можливість посповідатися і причаститися тим, хто ще не встиг цього зробити протягом Великого Посту. Бо зазвичай у недільні та святкові дні кількість сповідників і причасників велика. Причаститися можна і у Чистий Четвер, коли Церква згадує про Тайну вечерю, про встановлення таїнства Євхаристії. Православні за традицією саме в цей день приходять до храму, до сповіді та причастя. Великий Четвер також називають чистим, бо з цього часу починається особливе приготування до Великодня. І не тільки внутрішнє - через очищення душі, сповідь та причастя, але і зовнішнє - через очищення своєї оселі, приготування її до свят. Також у Великий Четвер у православних церквах читаються 12 Страсних Євангелій. На цю службу намагаються потрапити якомога більше віруючих. Під час читання Євангелій запалюються свічки. За традицією, після читання останнього Євангелія люди не гасять свічки, а приносять їх додому і роблять вогником знак хреста на одвірках. Віруючі намагаються, щоб цей вогонь горів до свята Великодня.

У страсну п’ятницю християни всього світу згадують розп’яття Спасителя. Це є найбільш суворий постовий день у році, день скорботи. В цей день у храмах навіть не звершується Божественна Літургія. В середу в храмах виносять плащаницю, тобто зображення Спасителя, якого покладуть у гроб. Зазвичай це відбувається приблизно о другій годині дня. Тому православні в цей день намагаються так облаштувати свої справи, щоб прийти до храму, коли звершується чин похорону плащаниці, та читаються спеціальні молитви, в яких оспівуються страсті Христові, Його смерть, і триденне Воскресіння. Тому в цей день доведеться відкласти якісь справи, щоб прийти до храму і вклонитися плащаниці, поцілувати її, помолитися біля неї, вшанувати Спасителя, який заради нас зійшов на Хрест, постраждав і помер. У Велику суботу зранку звершується Божественна Літургія, що має характер передсвята. Це виявляється навіть у тому, що богослужіння починається у чорних богослужбових одежах, але вже після апостольського читання вівтар храму і священнослужителі постають у білих одежах, що символізує очищення і освячення, оновлення людської природи через Христове Воскресіння.

ЗАЧИНЕНІ ДВЕРІ ХРАМУ СИМВОЛІЗУЮТЬ СОБОЮ
ПЕЧЕРУ, В ЯКІЙ БУЛО ПОХОВАНО ІСУСА ХРИСТА

- Як саме відбувається святкова служба у Великодню ніч?

- У деяких храмах вже в суботу ввечері відбувається освячення пасхальних приношень для тих, хто з не зможе це зробити у Великодню ніч. Приблизно о 10 вечора у всіх церквах  починають читати Діяння святих апостолів. Об 11 вечора починається Великодня полуношниця, під час якої читається канон, і наприкінці священнослужителі заносять у вівтар плащаницю із зображенням покладеного в гроб Спасителя. Її кладуть на престол, після чого розпочинається Великодня святкова служба. Всі присутні виходять на Хресний хід, обходять навколо храму – урочисто, з піснеспівами. Перед зачиненими дверима храму розпочинається Великодня заутреня - вперше в році священнослужителі і хор співають «Христос Воскрес!». Всі вітають один одного, двері храму розчиняються, і всі заходять у храм. Зачинені двері храму символізують собою ту печеру, в якій було поховано Господа нашого Ісуса Христа. Жінки-мироносиці дуже рано, коли ще було темно, пішли до гробу, для того, щоб помазати тіло Спасителя, але побачили ангелів, які сповістили про те, що Христос Воскрес: двері гроба відкриті, камінь відвалений. Так само відкриваються зачинені двері храму і у Великодню ніч - всі заходять, і відбувається Пасхальне Богослужіння. Спочатку -  утреня с Великоднім каноном, потім – Божественна Літургія. Після Літургії, яка приблизно закінчується о 3-й - 4-й ночі, розпочинається освячення великодніх приношень. Після чого віруючі йдуть до своїх осель і можуть розговлятися за Великоднім столом - починати їсти їжу, на яку в піст було накладено обмеження.

У СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ ЇДЯТЬ ОДИН РАЗ НА ДЕНЬ – УВЕЧЕРІ

- Як треба поститися у Страсний тиждень?

Страсний тиждень є тижнем суворого посту заради суму про розп’яття Господа.  Обсяг їжі обмежується. За церковним уставом можна вживати неварену, сиру їжу - овочі та фрукти, без масла, один раз на день – увечері. Піст належить тримати до суботи включно, тобто субота – це останній день постування, коли після богослужіння починається розговіння.

- Якщо християнин не має можливості перебувати у ці дні в храмі, як долучитися до скорботи цих великих днів?

-Треба зробити все можливе, щоб, якщо не всі богослужіння, то хоча б основні з них відвідати, щоб достойно приготуватися до зустрічі Великодня. Якщо людина не мала змоги цього зробити – все рівно, нехай святкує Великдень – тому що це є свято над святами і торжество над торжествами для кожного із нас. Тому що як Христос воскрес, так і ми всі воскреснемо через воскресіння Христове – не залежно від того, чи вірить в це людина, чи не вірить, сповідає – чи не сповідає, очікує цього, чи ні. Але кожна людина воскресне в останній день – день Страшного Суду Божого, і на завершення історії цього світу душі померлих з’єднаються з тілами.

Якщо хто зовсім не має можливості прийти на Великдень до храму, то засоби масової інформації дозволяють долучитися до служби хоча б через трансляцію Великоднього богослужіння по радіо, телебаченню, чи у мережі Інтернет.

Щодо Страсного тижня, то як і протягом всього Посту, у ці дні треба більше уваги приділяти молитві, читанню духовно корисних книг. Піст полягає у тому, щоб не просто обмежувати себе в їжі – а, в першу чергу, боротися із гріхами.

ЦІ ДНІ ЗАКЛИКАЮТЬ ЗАМИСЛИТИСЯ:
ЯКЕ ВІЧНЕ ЖИТТЯ МИ СОБІ ГОТУЄМО?

- Чого не можна робити в Страсну седмицю хрещеній людині, чого треба уникати?

Протягом Страсної Седмиці не належить споживати алкогольні напої. Не можна проводити розважальних заходів. Хоча цього року 1 квітня випадає на Страсний Тиждень – четвер, християни не повинні брати участь в жодних розважальних заходах з цього  приводу. Тому що це є час страждань Господніх, і , безперечно, що будь-які веселощі, або загострення конфліктів зовсім не поєднуються із спогадами про страждання Христа. В цей час треба уникати суєтності, обмежити усі мирські справи, які можна відкласти, і виділити час, щоб перебувати у храмі на богослужіннях. Тому що богослужіння цього часу є особливими, вони відбуваються лише раз на рік. Подія Воскресіння Христового, з одного боку є радісним святом, тому що ми радіємо, що смерть не є вічною, а подолана через Воскресіння, і прийде час, коли ми воскреснемо для життя вічного. А поки Страсний тиждень закликає нас замислитися над тим, що нас очікує, яке вічне життя ми собі готуємо. Чи блаженне - у єдності із Богом, чи страждальне - у віддаленості від нього внаслідок гріховного життя. Тому Страсний тиждень – це особливий час для каяття, для постування, сповіді та причастя. Бо в ці дні ми згадуємо страждання Спасителя, згадуємо якою дорогою ціною ми викуплені, і маємо це цінувати.

ТІЛЬКИ КАМ’ЯНЕ СЕРЦЕ НЕ ЗВОРУШИТЬСЯ,
КОЛИ ЧУЄ ПРО СТРАЖДАННЯ ХРИСТА

- Цього року напередодні Великодня в Україні загострення набули дві конфліктні ситуації – в Одесі та у Кривому Розі. В Одесі міська влада попри заяви православних не відмінила Гуморину у страсний четвер. Друга ситуація – у Кривому Розі: ОАО «Кривбасзалізрудком» перешкоджає ВАТ «Суха Балка» у використанні залізничних колій. І керівництво «Сухої Балки» має намір вивести працівників на мітинг до Криворізької міськради… у Страсну п’ятницю, 29 березня.

- Ми несемо відповідальність тільки за те, що у наших силах, у нашій змозі. Якщо те, що відбувається, від нас не залежить, то ми за це відповідальності не несемо, а несуть ті, від кого залежить, чи бути цим подіям. Церква ж закликає проводити Страсні дні у святості, у побожності, у благочесті. Але якщо зовнішні сили протистоять цьому, то люди не мають впадати у відчай. Тому що і самі події страждань Христових показують, що Господь йшов віддати себе в жертву за гріхи людей, а люди в цей час насміхалися, били Його по щоках, вимагали Його смерті, хоча Він ніякого зла їм не зробив. Тому немає нічого дивного, що у той час, коли християни згадують найважливіші події історії християнства, зовнішній світ починає збурюватися, виникають конфлікти і непорозуміння. Але якщо є можливість не брати участі, або не проводити ці акції  - якщо людина не знаходиться у вимушеному стані, то вона повинна від подібного віддалятися. Зрештою, кожна людина відповідає сама за себе. Те що, всі грішать, не знімає персональної відповідальності за гріх із кожного, і у кожної людини є право вибору. Людина повинна вибирати, що для неї важливіше. І якщо людина робить правильний вибір, то вона може і знайти можливість для того, щоб цей правильний вибір реалізувати. Тільки кам’яне серце не зворушиться, коли чує про страждання Христа, про те, як Він був зраджений, несправедливо осуджений і розіп’ятий на хресті. І коли все це ми згадуємо, то серце наше зворушується і ми сповнюємося тими благочестивими почуттями, які належить мати кожному християнину.

НАПЕРЕДОДНІ ВЕЛИКОДНЯ ЛУКАВИЙ ДУХ ТЕЖ СПОКУШАЄ

- Виходить, напередодні Великодня таки акції, наче спокуси, наче нечистий смикає людей на гріх – вдаватися до веселощів, або розпалювати конфлікти?

- Безперечно, напередодні Великодня лукавий дух теж спокушає. Колись в радянські часи напередодні свята Воскресіння влаштовували антирелігійні мітинги. Пізніше в ці дні вже так відкрито не нападали на Церкву, але влаштовували комуністичні суботники - на честь дня народження Леніна, або ще з якогось приводу. Для того, щоб людей змусити не святкувати велике свято, а працювати. Такі спокуси бувають і зараз. Наприклад, в 2007 році якраз на цей час припало збурення політичного протистояння: коли стався розпуск Верховної Ради України і завирували політичні пристрасті. Церква ж все це залишає світові, а в цей час молиться і згадує про найважливіше – про страждання, смерть і Воскресіння Спасителя. Все світське - тимчасове, а Господь Ісус Христос, його заповіді - життя за цими заповідями – це є те, що відкриває нам вічність.

- Як Церква ставиться до таких ініціатив влади, і що робити у такому випадку працівникам, які у разі відмови у мітингу можуть втратити роботу?

Якщо людина вимушена бути присутньою на подібних мітингах, то цілком може внутрішньо залишатися відсутньою на такому заході, тобто не віддаватися йому душею. Молитися можна будь де, і не в храмі. Для цього можна не знати напам’ять всі церковні молитви, достатньо короткої: «Господи помилуй!». І у себе в серці, в душі промовляти і згадувати про Спасителя, про його страждання.

- Чи може Церква вплинути на подібні ситуацій, посприяти уникненню конфліктів в Страсний тиждень?

- Вплинути на таких керівників Церква не може. Тільки їхнє сумління, свідомість може підказувати їм, як слід робити правильно. Нам залишається лише одне - щоб Господь дав нам розуміння, як нам правильно діяти. І з одного, і з іншого боку конфліктної ситуації. Тому що всі ми як люди можемо помилятися і робити щось через нерозуміння. Не треба бачити ні в кому ворогів. Християнам слід молитися за всіх, а за тих, хто зазнає спокус – особливо, щоб Господь допоміг їм ці спокуси подолати.

Інформація взята з: cerkva.info