«Дорогі браття і сестри! Сьогодні неділя Прощення. Чому Церква встановила напередодні Великого посту звершувати чин Прощення? Тому, що Христос сьогодні в Євангелії сказав: «Якщо будете прощати людям провини їхні, то і Отець ваш Небесний простить вам провини ваші, а якщо не будете прощати людям провин їхніх, то і Господь не відпустить вам провин ваших». А ми вступаємо у Великий піст і хочемо, щоб в ці дні Господь очистив наші душі від усякої скверни, від усяких гріхів. То як же Господь простить нам під час сповіді гріхи наші, коли Він ясно сказав, що якщо будете відпускати, то і вам ваш Отець Небесний простить. І тому сьогодні дуже важливий день – простити образи тим, хто їх нам наніс.

І ще є одне місце в Євангелії, де сказано: «Коли ти хочеш принести дар Богові і згадаєш, що хтось має щось проти тебе, зупинись і не принось цього дару, а спочатку піди, примирись з братом, а потім принесеш дар». Чому Господь так сказав? Тому що цей дар неугодний Богові, бо він приноситься людиною, яка має в своєму серці образу. Уявіть собі Царство Боже. Ми ж всі хочемо попасти у Царство Боже. А там немає ні образ, ні ворожнечі, ні сварок, ні гріхів. То як же ми насмілюємося увійти в те Царство, маючи в душі ворожнечу і образи. Ми уподібнюємося тому чоловікові, який прийшов на весілля не у весільній одежі. І господар сказав: «Як ти потрапив сюди не у весільній одежі?». Що це значить – як ти грішник неочищений увійшов у це Царство Боже? І що сказав господар: «Зв’яжіть його і викиньте у пітьму вічну». Це слова незвичайного проповідника, це слова Самого Бога Господа Ісуса Христа, Який сказав: «Я є Істина». Значить ці слова правдиві, чи ні?! Чи ми думаємо, що Господь сказав, а не виконає? Виконає і ми, дорогі браття  і сестри, оскільки віримо у Бога, віримо у Христа Спасителя, віримо у правдивість Його слів, повинні виконувати. А це значить – треба простити. Тяжко простити, а особливо, коли ворожнеча зайшла далеко, у глибину серця і викинути її тяжко, але потрібно. Якщо не викинеш, то Господь викине тебе з Царства Небесного. І це правда.

Що потрібно для цього зробити? Коли супротивник твій не хоче. Тоді ти сам викинь з свого серці ворожнечу. Нехай він ворогує на тебе, але ти на нього не ворогуй. Ти йому прости. А як простити? Помолись за нього. Коли ти будеш молитися за нього, то ця ворожнеча зникне як дим. І твоє серці стане мирним, чистим і без образ. А той, хто образив, нехай потурбується про своє спасіння.

Але коли ми ширше подивимося на всю боротьбу, на все ворогування, яке існує у світі, то треба подивитися на Господа нашого Ісуса Христа. Як Він чинив? Його вороги: книжники, фарисеї, первосвященики. Христос просив у них прощення? Ні, не просив. У Євангелії ніде не сказано, щоб Господь просив прощення у своїх ворогів. Він їх викривав. А це значить, що не може бути компромісу між правдою і неправдою, між Богом і дияволом. І на компроміс із злом йти не треба. Бо Христос не йшов на компроміс із злом і Бог не йде на компроміс із злом і гріхом. Гріхи Він очищає, а диявола, який є родоначальником всякого зла і гріха, не простить ніколи. Бо він є носієм зла.

А подивіться як Господь поступив із своїми ворогами на Голгофі. Вони сміялися: «Якщо Ти Син Божий, зійди з хреста і ми тоді увіруємо в тебе». Або інші: «Інших спасав, а себе не можеш спасти?». Як відповідав Господь на ці глузування над ним? Господь звернувся до Бога Отця: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять».

А дійсно, що вони робили? Розпинали Бога, Того, Хто прийшов спасти їх же від гріха і смерті. Тому Господь сказав, що вони не знають, що роблять.

Тому цей висновок говорить про те, що зі злом, гріхом, ніколи не потрібно примирятися, а людині, яка чинить зло, треба допомагати, якщо ви любите цю людину. Допоможіть їй визволитися від гріха. І це насамперед стосується батьків і дітей. Діти часто не слухають батьків і ображаються на батька і матір, якщо вони вчать їх. Але чому батьки карають дітей? Треба карати, чи не треба? Треба допомогти їм визволитися від гріха. Якщо не слухає слова, застосуй інші методи впливу. Чому батьки роблять це? Тому що люблять. Бо якби не любили, то сказали б: гинеш, то й гинь, обрав собі такий шлях і гинь на ньому. Але ж любов не дає батькові і матері бачити, як діти гинуть тому тут миритись із злом не треба, щоб діти любили. Краще нехай вони не люблять тимчасово, а коли вони стануть дорослими, тоді зрозуміють, чому батьки чинили так.

Дорогі браття і сестри, легко простити образи незначні, а є образи, як я вже сказав, які глибоко заходять в душу. Так ось у дні Великого посту треба перемогти себе і це буде найбільша твоя перемога, що ти подолав у своїй душі такого ворога. І Господь, якщо ти тільки захочеш, допоможе, бо Він стоїть біля тебе і чекає, коли ти зробиш це.

Тому, дорогі браття і сестри, кожен із нас повинен подумати: є в душі образа, чи нема. Якщо нема образи, – ти блаженна людина, якщо не маєш у своєму серці образи. Приступай до Господа і принось в дар молитву. А якщо відчуваєш, що є образа, помолись за образника і тоді Господь пошле в твоє серце благодать, тому що ти молишся за свого супротивника. А якщо зайшла далеко, то це буде твій великопісний подвиг – до Пасхи подолати цього звіра, який сидить у душі.

І нехай Господь наш Ісус Христос кожному з нас допомагає у дні Великого посту звершити цей подвиг для спасіння душі

А я, дорогі браття і сестри, не знаю, кого і чим образив. Але думаю, що мабуть когось образив, хоч мені це й невідомо. Тому кого я образив, прошу простити мене в ім’я Господа нашого Ісуса Христа».

розшифрував - Володимир Яцульчак