Що ж то за свято — Великдень? Сьогодні воно має й іншу назву — Пасха. З'явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме свято народилосянабагато раніше. Про це розповідає міф.
   
Се є найдавніше свято в Україні. Зародилося воно сім тисяч років тому, коли, за легендою, і "плуг упав з неба"! А було так...
Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив: — Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я. Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур: "Се моє!" Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур. "Се моє!" — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице. -Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба. Святий День.
   

Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні - з 22 березня по 25 квітня за старим стилем. Євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди наймовірніше запозичені з язичеських та іудейських культів і у переродленому вигляді пов'язані з особою Христа. Спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичеськими воскресаючими богами. Тільки євангельські твори вважали істинними, а легенди про язичеських богів - вигадкою. Крашанка являється символом воскресіння Ісуса Христа. Тому на пасху завжди фарбують яйця - "крашанки". Християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів. Землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими інтересами і бажаннями землеробів була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовістьСвітле Христове Воскресіння, Пасха Господня – найбільше свято в житті кожної людини. Все радіє цього дня: і люди і прирола.
   
Люди віруючі готуються до Пасхи задовго. Вони постять 40 днів (саме 40 днів провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття). Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця. Всі ці дні душу віруючого як би "прислухається" до того, що ми називаємо Страстями Господніми, до останніх Його днів на землі в образі людському.
   
Особливе значення має Страсний Четвер - день, коли Ісус зі своїми учнями на Тайній Вечері розділив святкову трапезу. У народі цей день називають Чистим Четвергом, всі православні по можливості стараються причаститься. Увечері в церкві читають 12 Евангелій, де розповідається вся історія Страстей Христових. На службі люди стоять із засвіченими свічками, які потім несуть додому і по старовинному звичаю роблять на косяках дверей знак хреста святим вогнем.

У Велику п'ятницю з церкви виносять плащаницю - шматок тканини, якою було обвито тіло Христа. На ній змальований Спаситель, покладений в труну. У цей скорботний день спогадів про смерть Христа вважається нічого немає. Увечері здійснюється чин поховання Христа. Хор сумно співає "Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас". Плащаницю несуть довкола церкви. Це символізує сходження Христа в пекло.
   
І ось настає Страсна Субота. У древні часи християни після суботньої літургії не вирушали з церкви, а залишалися там до ночі і харчувалися хлібом і вином. На згадку про це в суботу освячують цю їжу.

Під час служби священики міняють ті, що чорні облачення на білі. У будинках випечені паски покрашені яйца. Все наповнено трепетним чеканням свята.
   
У ніч Воскресіння Христового, в ту ніч, коли відбулося диво, проводиться найурочистіше богослужіння: пасхальна полуношниця, хресний хід із засвіченими свічками довкола церкви, радісна утреня і божественна літургія. Цього дня народ квапиться в храм. Люди, залучившись до духовної радості свята, освячують паску, яйця. Таким освяченням церква благословляє віруючі після довгого поста знову вживати "скоромну", тобто непісну їжу. Хоча Царство Божий, по вираженню апостола Павла, не є їда і пиття, але багатий пасхальний стіл є символом небесної радості, символом вечері Господньої.
   
Наступні шість днів пасхальної седмиці також вважаються святковими, по своїй значності вони прирівнюються до недільних днів. Вся це називається Світлою, Пасхою. Церковне богослужіння відбувається при відкритих царських вратах на знак того, що Воскресінням Христовим для роду людського знов відкриті двері раю.